удовольнятися

(вдовольня́тися, удовільня́тися) і заст. удоволя́тися (вдоволя́тися), -я́юся, -я́єшся, недок., удовольни́тися (вдовольни́тися), -ню́ся, -ни́шся і заст. удоволи́тися (вдоволи́тися), -лю́ся, -ли́шся, док.

1) Угамовувати свій голод, спрагу і т. ін.

2) чим, з чого, заст. на чому. Відчуваючи задоволення від чого-небудь, обмежуватися ним у своїх потребах, бажаннях.

3) тільки недок. Пас. до удовольняти, удоволяти.